Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розтискати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розжимати — а/ю, а/єш, недок., розжа/ти, розіжму/, розіжме/ш, док., перех., рідко. Те саме, що розтискати … Український тлумачний словник
розкривати — а/ю, а/єш, недок., розкри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого небудь. || Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо. 2) Скидати, зривати… … Український тлумачний словник
розтискання — я, с. Дія за знач. розтискати, розтискатися … Український тлумачний словник
розтискатися — а/ється і розти/скуватися, ується, недок., розти/снутися, неться; мин. ч. розти/снулося і розти/слося; док. 1) Розсуватися в різні боки (про що небудь стиснуте, зімкнуте). || Розпрямлятися, розслаблятися, розтулятися (про що небудь стулене,… … Український тлумачний словник
розтискний — а/, е/, спец. 1) Якого можна розтискати, здатний розтискатися. 2) Признач. для розтискування … Український тлумачний словник
розтискувати — див. розтискати … Український тлумачний словник
розтиснути — див. розтискати … Український тлумачний словник
розтуляти — я/ю, я/єш і рідше розту/лювати, юю, юєш, недок., розтули/ти, тулю/, ту/лиш, док., перех. 1) Розтискати, розмикати що небудь стиснуте, зімкнуте. || Розпрямляти, розслабляти що небудь складене, зігнуте, стулене. Розтуляти рот. 2) розм. Розкривати,… … Український тлумачний словник
розціплювати — юю, юєш і рідко розціпля/ти, я/ю, я/єш, недок., розці/пити, плю, пиш; мн. розці/плять; док., перех. Розводити в різні що небудь з єднане, зчеплене. || Розтуляти, розтискати що небудь стиснуте, зімкнуте … Український тлумачний словник
